- неповторний
- —————————————————————————————неповто́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
неповторний — а, е. Який не може повторитися. || Те саме, що неповторимий … Український тлумачний словник
неповторність — ності, ж. Абстр. ім. до неповторний … Український тлумачний словник
неповторно — Присл. до неповторний … Український тлумачний словник
самобутній — я, є. Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших (інші); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь яких впливів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант. || у знач. ім. самобу/тнє, нього, с. Те, що відзначається… … Український тлумачний словник
чарівний — а/, е/. 1) заст. Який має магічну силу, є чарами (у 1, 2 знач.). || Наділений незвичайною силою впливу на природу і перебіг подій. || Який має великий вплив на свідомість людини, на її розвиток. Чарівна паличка. 2) перен. Надзвичайно, дуже… … Український тлумачний словник
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
неперевершений — (якого не можна перевершити в чому н.), неперейдешний, неповторний, досконалий … Словник синонімів української мови
самобутній — (який вирізняється такими властивостями, що властиві лише йому), ориґінальний, неповторний, своєрідний … Словник синонімів української мови